МІЖСЕКТОРАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ДУ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МОЗ УКРАЇНИ» У ПРОФІЛАКТИЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ ТА НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Чайчук О.Т. 

Генеральна директорка ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ», головна державна санітарна лікарка області

Сучасні виклики громадського здоров’я є потужним каталізатором для об'єднання зусиль. Масштабні загрози — від пандемій та воєнних криз до хронічних патологій ‒  неможливо подолати зусиллями лише однієї медичної галузі. Якщо ми поглянемо на чинники, що визначають здоров'я людини, то побачимо, що 80% успіху залежить від немедичних факторів ‒  соціальних детермінант та способу життя. Економічна стабільність, якість освіти, безпека довкілля, питна вода та соціальна підтримка мають вирішальний вплив.

Сьогодні перед нами стоять складні виклики: психоемоційні наслідки війни, турбота про ВПО та ветеранів, підтримання належного рівня вакцинації та високий тягар неінфекційних захворювань ‒  серцево-судинних, онкологічних, цукрового діабету. Саме тому головна мета нашого партнерства ‒  перехід від лікування наслідків хвороб до колективного створення безпечного та здорового середовища в кожній громаді.

Законодавчим фундаментом для цієї роботи став Закон України «Про систему громадського здоров’я». Він закріпив фундаментальні засади: міжсекторальну взаємодію, міжвідомчу координацію та принцип «Здоров’я у всіх політиках». Питання збереження здоров’я відтепер є складовою освітніх, екологічних, економічних та соціальних програм. Крім того, ми активно впроваджуємо концепцію «Єдине здоров’я», яка об'єднує охорону здоров'я людей, захист тварин та збереження довкілля.

Практичним інструментом реалізації цих принципів на Тернопільщині є Обласна комплексна програма «Здоров’я населення Тернопільської області» на 2022–2026 роки. Вона охоплює широкий спектр завдань: від епідемічної безпеки й імунопрофілактики до формування навичок здорового способу життя.

Для забезпечення постійної взаємодії в області ефективно функціонують такі колегіальні органи при Тернопільській ОВА, як Координаційна рада з питань громадського здоров’я, Обласна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також Робоча група з реалізації Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань. Вони об'єднують управлінців, медиків, науковців, правоохоронців, Держпродспоживслужбу, освітян та громадські організації.

Наш центр активно реалізує конкретні проєкти та ініціативи:

• ·         Ініціатива «Територіальна громада, вільна від туберкульозу»: через укладення Меморандумів із громадами ми об'єднуємо зусилля місцевого самоврядування, медиків та епідеміологів для раннього виявлення та профілактики захворювання, використовуючи, зокрема, мобільні флюорографи та «вакцинальні автобуси».

• Міжнародний проєкт PIECES (програма «Горизонт Європа»): інноваційна програма первинної профілактики онкозахворювань за допомогою цифрових інструментів, що впливають на поведінкові фактори ризику.

• Освітня ініціатива «5 кроків до здорового харчування»: спільна робота з медиками та освітянами в межах реформи шкільного харчування.

• Проєкт «Супергерої FAST»: навчаємо дітей та їхні родини розпізнавати перші ознаки інсульту та правильно реагувати.

Важливою основою нашої роботи є Меморандуми про співпрацю з районними адміністраціями, міськими радами (наприклад, проєкт «Здорова громада» у Чорткові), БФ «Подоляни», ГС «Коаліція за вакцинацію», обласною науковою бібліотекою, а також науковий тристоронній меморандум із ТНМУ та Військово-медичним інститутом у Варшаві. Меморандум — це не просто підпис, це спільний щит для захисту здоров’я людей.

Нарешті, наскрізним елементом усієї нашої діяльності є міжсекторальна комунікація. Тернопільський ОЦКПХ виступає координаційно-експертним центром та єдиним інформаційним вікном. Через офіційний вебпортал та соціальні мережі ми поширюємо перевірену, доказову інформацію, протидіємо дезінформації та ведемо постійний діалог із суспільством.

Громадське здоров’я ‒  це наша спільна відповідальність. Дякуємо всім партнерам за довіру та підтримку. Тільки разом ми зможемо передбачити загрози, захистити здоров’я та зберегти майбутнє!

МІЖСЕКТОРАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ЗМІСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Т.С. Грузєва

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Сучасні виклики у сфері громадського здоров’я зумовлюють необхідність консолідації зусиль різних секторів суспільства, оскільки формування та збереження здоров’я населення залежить від комплексу соціальних, економічних, екологічних, поведінкових та інших чинників. У цьому контексті міжсекторальне співробітництво є важливою професійною компетентністю фахівця з громадського здоров’я, що потребує належного відображення у змісті та методах підготовки магістрів.

 Освітня програма підготовки магістрів громадського здоров’я в НМУ імені О.О. Богомольця  має чітко виражену міждисциплінарну спрямованість, що є важливою передумовою формування сучасного фахівця у цій сфері. Її зміст охоплює освітні компоненти епідеміологічного, гігієнічного, мікробіологічного, економічного та управлінського спрямування, що забезпечує комплексне розуміння закономірностей формування здоров’я населення та чинників, які на нього впливають. Поєднання знань і підходів різних галузей створює підґрунтя для формування у здобувачів здатності бачити проблеми громадського здоров’я системно та ефективно взаємодіяти з представниками різних професійних і суспільних секторів. Програмними результатами навчання передбачено вміння організовувати заходи з нагляду за станом здоров’я населення з використанням міжсекторального підходу, розробляти та впроваджувати, засновані на доказах стратегії, політики та інтервенції  громадського здоров’я із залученням зацікавлених сторін на основі міжсекторального підходу.

Окремі освітні компоненти мають особливий акцент на формуванні компетентностей міжсекторальної взаємодії. Передусім це стосується дисциплін «Основи громадського здоров’я», «Системи охорони здоров’я», «Надзвичайні ситуації в охороні здоров’я», «Промоція здоров’я та профілактика його порушень», «Адвокація, комунікація та соціальна мобілізація в громадському здоров’ї», «Оцінка та прогнозування потреб в громадському здоров’ї. Проєкти, моніторинг та оцінка втручань», «Політика та етика в громадському здоров’ї. Міжсекторальні стратегії», а також «Управління людським потенціалом, менеджмент та лідерство в громадському здоров’ї». Саме ці компоненти створюють найбільш безпосередні можливості для опанування принципів партнерства, координації дій, комунікації, адвокації, спільного прийняття рішень та реалізації комплексних заходів із залученням представників різних секторів.

Особливе місце посідає освітній компонент «Політика та етика в громадському здоров’ї. Міжсекторальні стратегії», у межах якого міжсекторальне співробітництво розглядається як самостійний предмет професійної підготовки. В межах цього освітнього компонента зроблено акцент на формуванні компетентностей міжсекторального співробітництва,  а лекційний курс охоплює послідовне вивчення теоретичних засад, формування, впровадження та аналізу політики у громадському здоров’ї, сучасних політик на глобальному, регіональному й національному рівнях, стратегічного управління та етичних аспектів професійної діяльності. Завершальною окремою темою курсу є «Міжсекторальні стратегії у громадському здоров’ї», що забезпечує цілеспрямоване опанування здобувачами принципів, механізмів та інструментів взаємодії різних секторів у вирішенні комплексних проблем громадського здоров’я.

Практична складова дисципліни також послідовно розвиває компетентності міжсекторальної взаємодії. Зокрема, окремі практичні заняття передбачають визначення пріоритетів у сфері громадського здоров’я, аналіз стратегії «Здоров’я у всіх політиках», розгляд політики для досягнення Цілей сталого розвитку, розробку регіональних і місцевих програм громадського здоров’я та безпосередньо аналіз міжсекторальних стратегій у громадському здоров’ї. Така структура практичних занять дає змогу здобувачам не лише засвоїти теоретичні засади міжсекторального співробітництва, а й набути практичних навичок його застосування під час аналізу та розроблення політик, стратегій і програм громадського здоров’я.

Практичне застосування міжсекторальної взаємодії розкривається також через інші дисципліни  від епідеміології, гігієни та промоції здоров’я до економіки, менеджменту, права, інформаційних технологій і проєктної діяльності. Такий підхід забезпечує не фрагментарне, а системне формування у магістрів здатності до міжсекторальної взаємодії під час вирішення комплексних проблем громадського здоров’я.

Важливим етапом формування компетентностей міжсекторальної взаємодії є виробнича практика, яка створює можливість перенесення набутих під час освітнього процесу знань і навичок у реальне професійне середовище. Залучення здобувачів до виконання практичних завдань, аналізу діяльності установ та організацій, взаємодії з представниками різних професійних і управлінських структур сприяє формуванню навичок комунікації, координації, командної роботи та узгодження спільних дій для вирішення проблем громадського здоров’я.

Логічним продовженням такого практико-орієнтованого підходу є підготовка та захист кваліфікаційної роботи, у межах якої здобувач має можливість самостійно застосувати міждисциплінарні знання та продемонструвати здатність до системного аналізу проблем громадського здоров’я. Залежно від тематики дослідження, виконання кваліфікаційної роботи передбачає врахування медичних, соціальних, економічних, управлінських, правових та інших чинників, а також обґрунтування комплексних рішень із потенційним залученням різних секторів і зацікавлених сторін. Таким чином, практика та кваліфікаційна робота забезпечують завершальний етап формування здатності майбутнього фахівця не лише розуміти принципи міжсекторального співробітництва, а й застосовувати їх у професійній та дослідницькій діяльності.

Отже, міжсекторальне співробітництво є важливою складовою професійної підготовки магістрів громадського здоров’я та реалізується на рівні змісту освітньої програми, окремих освітніх компонентів, практичної  підготовки й кваліфікаційної роботи. Поєднання міждисциплінарних знань із цілеспрямованим вивченням міжсекторальних стратегій і практичним їх застосуванням формує у майбутніх фахівців здатність до ефективної взаємодії, координації та розроблення комплексних рішень у сфері громадського здоров’я.